вул. Cоборна, ~1911-1920
- Burg, chaossss, AlNov и 3 другим это нравится
Написано
manhunt
28 Февраль 2019 - 17:10
Написано
borisovich
18 Сентябрь 2016 - 16:03
День Города. Фастову 626!
Пройдёмся по (выражаясь современным сленгом), локациям
Принты и декупаж
Написано
Chameleon
05 Февраль 2014 - 13:45
Написано
Shaman
22 Декабрь 2013 - 03:09
Дорогие друзья!
Фастовчане и пользователи сайта!
Администрация fastiv.com.ua поздравляет вас с Новым 2014 годом и Рождеством Христовым!
Пусть следующий год будет успешным для каждого из вас и для всего нашего города.
Щедрая судьба пусть подарит крепкое здоровье, добавит сил и неисчерпаемой энергии для всех жителей Фастова.
Пусть семьи ваши всегда будут сплоченными, столы полными, праздники веселыми, соседи — отзывчивыми, а друзья — искренними и все ваши мечты сбудутся!
Fastiv.com.ua
Написано
Shaman
18 Октябрь 2007 - 12:18
В цій темі пропонуйте свої варіанти покращення роботи сайту, форуму чи галереї.
Якщо технічно це буде можливо, я зі своєї сторони намагатимуся втілити їх у життя. (Y)
ЭТА ТЕМА УСТАРЕЛА И ЗАКРЫТА!!!
Все предложения и замечания пишите в новые отдельные темы:
Написано
tor5
23 Июнь 2009 - 11:16
Написано
Bureviy
29 Январь 2016 - 07:14
Фастів з висоти польоту: пташиного, літачиного, паропланерного, дронового, тарілчаного і т.д. :)
Цікаво побачити наше місто з повітря, як його бачать птахи та інші мешканці чи гості неба.
Ось так виглядає зимовий Фастів з висоти 3-4 км (світлини зроблено 4 дні тому)
Написано
Shaman
22 Февраль 2015 - 23:17
О том, почему украинцы сейчас не могут стать богатыми: мнение экономиста
Источник: http://finance.obozr...-ekonomista.htm
Написано
Фастів-ий козацький курінь
20 Февраль 2015 - 11:37
16 лютого 2015 року на 58 році життя завершився земний шлях славного дорогинського козака Олександра Ходаківського.
Фастівський козацький курінь Українського козацтва висловює щире співчуття родині та близьким пана Олександра.
Фастівщина втратила патріота, громадського діяча, славного майстра ковальської справи.
Народився Олександр Ходаківський 18 липня 1956 року в селі Кощіївка, що на Фастівщині. Останні роки працював заступником директора Кощіївського гранітного кар'єру. Жив у селі Дорогинка, був гарним чоловіком та добрим батьком для двох дітей.
За його безпосередньої участі та допомоги у Фастівському районі було встановлено: пам'ятник отаманові Гайовому в с. Дорогинка, а також підготовлено до монтування пам'ятні знаки ще в чотирьох козацьких селах Фастівщини.
Олександр Ходаківський був відомим ковалем. Його знали не лише в Україні, а й далеко за її межами. Вироби неперевершеного майстра розійшлися по всьому світу, зокрема: папська охорона у Ватикані використовує його рапіри.
Він вмів кувати дамаск вищого ґатунку, за півгодини з-під його молота могла розцвісти чарівна металева троянда. Дорогинський коваль випустив у світ не одного учня, який гідно продовжує справу талановитого митця.
Олександр Ходаківський був нащадком козацького роду, тому й не дивно, що став одним із активних учасників Фастівського козацького куреня Українського козацтва. Сповідував козацький спосіб життя - жити Україною, для України, боротьбою за істинну незалежність українського народу та суверенну і вільну державу. Вів здоровий спосіб життя: не курив та не вживав алкоголю.
Пана Олександра любили і поважали, знали як надзвичайно чесну та справедливу людину, тому й обрали курінним суддею. Окрім цього, славний коваль був курінним зброярем, навчав хлопців влучно стріляти та правильно поводитися зі зброєю. Він завжди був енергійним та запальним, як справжній майстер Перуна!
Олександр Ходаківьский любив організовувати різні поїздки з козацької тематики по всій країні. Курінному отаману Василю Мазуренку досить було лише повідомити про черговий козацький захід, як пан курінний суддя вже був готовий за власний рахунок їхати у будь-який куточок України.
Він не шкодував ні сил, ні коштів, ні власного часу та здоров'я для виконання доброї справи.
Не дивно, що Олександр Ходаківський був засновником щорічного козацького дитячо-спортивного табору “Дорогинська січ”, який проходить влітку у лісі під Дорогинкою (2012-2014 рр.). Завдяки його праці більше двохсот дітей познайомилися зі справжнім ковальським мистецтвом, можливо, хтось обере собі цю справу на все життя.
Старшина січі вирішила вшанувати честь свого побратима і змінити назву табору “Дорогинська січ” на “Дорогинська січ імені Олександра Ходаківського”.
Олександр Ходаківський був палким учасником українського революційного руху часів незалежності. Допомагав Євромайдану: возив їжу та теплі речі хлопцям із Правого сектору та самооборонівцям, ризикував власним життям у важкі лютневі дні розстрілів. А коли розгорілося багаття війни на Сході, рвався туди всім серцем та душею. Ми його стримували, адже здоров'я не зовсім дозволяло та й вдома, в тилу, він був просто незамінним. Тому козак-коваль знайшов як допомогти хлопцям: він викував для атовців козацькі бойові ножі. Для пана Олександра чужих синів не було, батьківське серце з болем реагувало на все, що відбувалося в Україні.
Олександр Ходаківський сповідував стародавні українські вірування – вірив у Дажбога, Перуна, Ладу та інших українських богів. Інколи це були гострі кути у спілкуванні із іншими козаками-християнами. Але у запальних суперечках завжди вдавалося знайти спільну мову, вийти на «ясні зорі та тихі води». Це була дорога пошуку істини та скріплення віри. Такі обговорення приводили нас до нових горизонтів та об'єднавчих можливостей.
Як би ми не намагалися описати багатогранну особистість Олександра Ходаківського, та все ж зробити це неможливо. Наша розповідь - це малесенька шпарина величезних дверей його талановитого та сміливого життя. Він був неймовірною людиною, справжнім козаком, добрим побратимом, талановитим майстром та прикладом для наслідування.
Пане Олександре, щиро дякуємо Вам за дружбу, працю, відданість та власний приклад справжього українского патріотизму!
Ви завжди будете з нами у наших серцях та діяннях!!!
Пам'ятаємо про Вас, молимося та несемо козацький стяг вперед до перемоги!
Слава Україні!
Слава Олексардру Ходаківському! Герої не вмирають!
Слава! Слава! Слава!
Світлої пам'яті Олександра Ходаківського:
Написано
KONDRAT
12 Апрель 2014 - 22:06
Поселил сегодня на своей даче на Журавлевке беженцев-татарскую семью из 6 человек -муж жена и 4-ро детей 1,3,4 класс и один годовалый ребенок.
У меня там страшновытые условия но свет газ вода есть. и каждому по койке в трех комнатушках.
Дом- есть наследство на 4-х братьев один я,другой мой покойный брат и два двоюродных проживаюжих в Киеве-дом всегда пустой.
Крымчане -татары уехали продав все свое родное и я так понял места для житья в Киеве они не нашли- мне то не жалко(пускай там за св ет и газ платят и живут,а вот мама моя с тетей взЪелись на меня не на шутку (как нищим и цыганам милостыню подавать и в церкви ходить )- они добрые християне,
а как я поселил беженце бесплатно- то я сразу дурак-
да мне пофиг, их мнение -я что сделал-о том не жалею такой принцип и в рай за это направления не ищу.
татарам на самом деле страшно-у них российская армия не уходит,Ждет.... по улицам военные партули
у зданий чувачки с автоматами ,БТР-ы у гос .зданий
Написано
KONDRAT
31 Январь 2014 - 21:18
Последнее десятилетие на площади а именно возле постамента Ленина,проводит время большинство фастовской молодежи .
Потому не нужно думать чей памятник там нужно ставить -зачем жить старьем.
Сделайте площадь молодежной
. Соорудите там например площадку для джамп стайла
или соорудить стационарную сцену
для всяких концертов- выступлений или например для соревнований по йойоингу ,спидкубингу. кендамой, капстекингу и прочих заморочках
или трамплин для скейтеров и роллеров
пускай молодежь бросает клей и курево с компьтерами ,а физически развивается на свежем воздухе
Жизнь прекрасна и без памятника Ленину!!!!!
Написано
Burg
22 Декабрь 2013 - 22:26
Написано
vitalik.v
12 Август 2008 - 22:52
Написано
Фрекен_Снорк
06 Январь 2009 - 02:37
Написано
borisovich
04 Октябрь 2020 - 10:48
Вже не пам'ятаю показував цю фоту чи ні... Сьогодні попалася під руку ))
Написано
AlNov
22 Ноябрь 2018 - 16:05
Написано
Irina
05 Март 2014 - 22:42
Простите, что создала отдельную тему для рассказа о нашем Тимофее, о ветеринарах Фастова, о рынке возле ЭКО-маркета...Но очень хотелось поделиться. Прежде, чем похвалить врачей из "Зоо-лекаря", расскажу нашу историю.
Я сама уже мама взрослой дочки. Как-то ее просьбы о котенке или щенке считала несерьезными, "поиграется и надоест". Все думалось об уходе и ответственности, о шерсти и возможной аллергии. Да и не испытывала особой любви к животным, если честно. До недавнего времени)...
В то воскресенье мы с мужем были в церкви - в Ризоположенческом монастыре в Томашовке. День такой был осенний и уютный, даже уезжать не хотелось. Прошлись по ухоженной территории, полюбовались осенью. В большой клумбе настороженная мама-кошка пасла выводок котят, они играли с листьями, одновременно радуясь и пугаясь их шороха. Вальяжно развалившийся кот "охранял" тыквенные семечки, которые были выложены для просушки, и поджидал какую-то зазевавшуюся птичку. Священник в храме на проповеди сказал о том, чтобы люди не искали в первую очередь радостей себе, а сделали счастливее ближнего...И от этого и себе прибавится радости. И ведь правда...
Остановились возле Вечернего рынка, и, проходя мимо стихийного птичьего рыночка возле ЭКО-маркета, подошли к клеткам с животными, просто посмотреть. В клетке было несколько котят, все жались ближе к продавщице, а один дымчатый малыш стал на задние лапки, смотрел на нас и плакал...Муж попросил его "только подержать"...И не смог отдать назад, несмотря на мои протесты (очень слабые, кстати). Вот так котенок стал нашим домашним, а как счастлива была дочка - невозможно рассказать. Мы купили нашему малышу все необходимое и умилялись, глядя как он спит и играет. Уже через три дня мы сами не понимали - и почему мы раньше жили без котенка? )) А потом наш Тима заболел, стал вялый, начались проблемы с ЖКТ. И я спросила у Google, как лечить котенка...Расстроилась, потому что чаще всего подобные симптомы были у недавно купленных котят, и купленных именно на Птичьем рынке. Оказывается, вирусы и инфекции настолько устойчивые, что бедные животные перезаражаются друг от друга, а также через клетки-подстилки-игрушки и пр (( А выживаемость у таких малышей низкая...А мы так уже полюбили нашего крошку, что было больно только от того, что ему плохо...И невозможно было подумать о том, что он может умереть. Но нам повезло. Не буду рассказывать всю эпопею нашего лечения, но благодаря ветврачам клиники "Зоо-лекарь" Владимиру Гортовлюку и Буцкой Татьяне, наш Тима сейчас бодр и весел, смотреть на его игры можно часами. И все равно горько от того, что он так намучился за свою короткую котеночью жизнь. Потому что котят держали вместе, неведомо в каких условиях и с какими животными, и быстренько продали...А что дальше - проблемы новых владельцев.
А какой он у нас умничка! Даже когда ему было плохо, его рвало и болел животик, он сваливался с дивана и на передних лапах полз к лотку, шатаясь от слабости! Ни разу не напачкал в доме. Он болел, плакал и смотрел на нас такими доверчивыми глазками...Верил, что мы его вылечим. И мы выходили нашего Тиму, с помощью фастовских врачей-ветеринаров. Спасибо им огромное, они замечательные люди и специалисты, отзывчивые и чуткие. Если нужно - и задержатся в клинике, и в телефонном режиме проконсультируют.
Но очень тяжело видеть как страдают животные. И если бы я знала все это раньше, я бы никогда не купила котенка на Птичке...Взяла бы у знакомых, или купила у заводчиков котенка от здоровых родителей. А с другой стороны - тогда бы у нас не было Тимофея. Ведь он сам выбрал нас, значит он наш кот. И когда дочка нас подкалывает: "Если с котом так классно, почему вы мне не покупали раньше??", муж отвечает: "Мы ждали своего Тимку".
Вот наше сокровище, "чистокровный перс" (но это уже не важно))) за аж 50 гривен
и
Написано
andrud
05 Январь 2018 - 00:06