Початок тут
Тепер про організацію заходу. Польова кухня з безкоштовними обідами для всіх


у теплому наметі з широкими столами

Наїдки не фотографував, щоб не впав конденсат на фотоапарат.
На обрії помічені декілька пожежних автомобілів, коло наметів руомийник з водою (до слова в електричкці води не було), стаціонарні туалети. Чергували медики та дивні люди з печаткою, що сиділи під табличкою «Відмітка відряджень». Не встиг проштампувати свій буклет з музею.
Раз мова зайшла про музеї, то мушу сказати про них декілька слів, раз забув згадати в першій частині.
Музеїв побачив два. Всі у вагонах. Перший, звісно, музей бою під Крутами. Вхід та цікава екскурсія 5 грн. Безкоштовно давали буклет «Крути Пам’яті героїв Крут». Експонати — карти, одяг, декілька кулеметів, портрети учасників бою, та державних діячів, etc. Експозиція розташована у трьої вагонах, через які проходиш послідовно через тамбури.
Другий — це Філія Чернігівського краєзнавчого музею. Вхід безкоштовно, але якось нас там не чекали. Працівники на відвідувачів не реагували й продовжували собі щось обговорювати.
Був ще один вагон стіни якого прикрашали фото. Теж, мабуть, музей

На зворотньому шляху зустрічали місцевих жителів, які чомусь хотіли з нами зфотографуватися. На першому знімку відно дві чудернацькі опори. Коли їх відливали в країні був дефіцит цементу.




Останні кадри в очікуванні електрички на Київ

Станція теж як і наша не прибрана від снігу, а місцями просто ковзанка

На додачу панорамка станції Крути
]]>
]]>
Ось, нарешті, й наша «собака», хоча ця коло кожного стовпа не зупинялася. Знайомий вагон із тією самою провідницею радо нас зустріли.

З Києва звичайна електричка з дизайном комфортної. Щеб обігрів увімкнули і було б 100% комфортна


Ось так і повернулися додому о 19:20. Втомлені, але задоволені.
Тепер про організацію заходу. Польова кухня з безкоштовними обідами для всіх


у теплому наметі з широкими столами

Наїдки не фотографував, щоб не впав конденсат на фотоапарат.
На обрії помічені декілька пожежних автомобілів, коло наметів руомийник з водою (до слова в електричкці води не було), стаціонарні туалети. Чергували медики та дивні люди з печаткою, що сиділи під табличкою «Відмітка відряджень». Не встиг проштампувати свій буклет з музею.

Раз мова зайшла про музеї, то мушу сказати про них декілька слів, раз забув згадати в першій частині.
Музеїв побачив два. Всі у вагонах. Перший, звісно, музей бою під Крутами. Вхід та цікава екскурсія 5 грн. Безкоштовно давали буклет «Крути Пам’яті героїв Крут». Експонати — карти, одяг, декілька кулеметів, портрети учасників бою, та державних діячів, etc. Експозиція розташована у трьої вагонах, через які проходиш послідовно через тамбури.
Другий — це Філія Чернігівського краєзнавчого музею. Вхід безкоштовно, але якось нас там не чекали. Працівники на відвідувачів не реагували й продовжували собі щось обговорювати.
Був ще один вагон стіни якого прикрашали фото. Теж, мабуть, музей

На зворотньому шляху зустрічали місцевих жителів, які чомусь хотіли з нами зфотографуватися. На першому знімку відно дві чудернацькі опори. Коли їх відливали в країні був дефіцит цементу.





Останні кадри в очікуванні електрички на Київ

Станція теж як і наша не прибрана від снігу, а місцями просто ковзанка

На додачу панорамка станції Крути
]]>

Ось, нарешті, й наша «собака», хоча ця коло кожного стовпа не зупинялася. Знайомий вагон із тією самою провідницею радо нас зустріли.

З Києва звичайна електричка з дизайном комфортної. Щеб обігрів увімкнули і було б 100% комфортна



Ось так і повернулися додому о 19:20. Втомлені, але задоволені.
