To Top

Перейти к содержимому



Шановні відвідувачі!
Попереджаємо, що прямі посилання на сторонні ресурси (крім Фастівських),
будуть видалятися!
Можливі посилання на ЗMI та фотохостинги.





Фотография - - - - -

10 кілометрів щастя

Отправил solomon87 , 06 Март 2019 · 0 Просмотров

run running trail sport біг забіг спорт трейл
Чому саме він?
Мабуть, мало хто буде сперечатись, що біг – це доволі однотипне заняття. Ти прокидаєшся зранку, взуваєш бігове взуття та біжиш у парк, який вже став таким знайомим – так було і вчора, і сьогодні, буде завтра, через тиждень і місяць. Як його урізноманітнити, аби це не перетворилось в рутину? В цьому найкраще допомагають цікаві старти у нових локаціях. Так вийшло і цього разу: я реєструвався на черговий півмарафон, але мені хотілось перед ним прийняти участь у ще одному забігові. Мені потрібна була дистанція в 10 км, аби мої ноги не сильно виснажились перед наступною, складнішою дистанцією. Душа моя прагнула побігати у Голосіївському парку, на який я поклав око ще у червні: тоді ‘MULTIKI’ організовували “Goloseevo Trail Half Marathon”. Та участь у ньому я так і не прийняв, бо вирушив на більш звичний для мене “міський” забіг “Ternopil Half Marathon“. Цього ж разу “Didorivka XC Duathlon, MTB Race & Trail Run” виявився більше, чим доречним. До того ж, я ще жодного разу не приймав участь у трейлі. Іншими словами, забіг планувався як легка прогулянка. Принаймні, я так думав до самого дня старту.

Як проходить реєстрація?
Усе просто – реєстрація проводилась на сайті VseProbegi.org. Мене приємно здивувала система внесків: вперше при реєстрації на забіг я стикнувся з системою «Все включено». У випадку, якщо вона Вам не підходить, можна окремо зробити стартовий внесок, окремо футболку та медалі фінішера. Вартість реєстрації на 10 км — 330 грн.
Подія має власну сторінку в соціальній мережі Facebook. Організатори активно ведуть сторінку, тому там можна знайти актуальні новини про подію.

Де і коли можна отримати стартові пакети?
Стартові номера видавали за день до забігу та всього одну годину перед стартом на місці. Саме тому стартовий номерок я вирішив забрати у суботній ранок, та і заодно оглянути місце старту, аби отримати попередні враження про майбутню подію.
Стартова галявина за день до старту являла собою дві палатки з невеличкими столиками. За ними сиділи дві дівчинки, що і займались видачею номерів.

Маршрут забігу
Маршрут забігу на дистанцію 10 км – два кола по території навколо озера Дідорівка. Увесь маршрут пролягав ґрунтовою дорогою та вузенькими стежинами, весь час треба було бігти або вверх, або вниз. Траплялись і прямі частинки дороги, що обов’язково закінчувались якимись сюрпризами у вигляді чергового підйому чи спуску.Изображение Моя участь в Trail Run
Цього разу стартував я не найкращим чином, почавши його з запізненням. Почалось усе невеличким підйомом на пагорб. Та, як виявилось пізніше, це були лише квіточки – усе найцікавіше почалось набагато пізніше. Так як на трасі багато спусків та підйомів, то з часом коли ти підбігаєш до чергового підйому чи спуску, в голові починає виникати одне й те саме питання: «Ви жартуєте?». Перша половинка маршруту (приблизно 3 милі) далась мені за 31 хвилину. Щоб ви могли собі уявити всю картину, на останньому тренуванні таку дистанцію я пробіг за 24 хвилини, а на забігові – за 23. На забігові також знаходиться одна точка деградації у кінці першого кола. Мені сподобалось, як був розмічена дорога забігу: на кожному повороті було багато сигнальних стрічок червоного та білого кольорів, що вказували на напрямок, у який треба було бігти. На деяких поворотах стояли волонтери, які показували, куди бігти, заодно підтримуючи бігунів. На мою думку, не вистачало табличок, які допомагали б зрозуміти, що ти біжиш у правильному напрямку.
Изображение Фініш
Фініш розташовувався на чудовій галявині серед лісу. Фінішерів організатори зустрічали оголошуючи номера, імена та прізвища та вручаючи смачні яблука. Тут розташували палатки зі смаколиками та фотозону.Изображение

Яку роль відіграв забіг для мене?
Подія запам’яталась не тільки новою дистанцією, а й новими враженнями та емоціями. Мали місце і нові знайомства, що завжди дуже доречні, адже після вдалого забігу так і кортить обговорити отримані враження.
Та то не головне. Усі мої попередні забіги були міськими, лише в деяких мала місце пересічна місцевість, як-от у Ternopil Half Marathon, Петропавлівському Напівмарафоні чи біг за межами самого міста, хоч і по асфальтові, як на Leiden Marathon чи Tarczyn Polmarathon. Усі попередні забіги розбавлялись перепадами висот, невеличкими пагорбами та спусками, але усі вони були поодинокими частинками траси. Тут же на мене чекали суцільні підйоми та спуски, не було жодного натяку на асфальт. Весь час то вниз, то вгору. Я взагалі не очікував подібного розкладу, але це було досить файно – забіг перевершив усі мої сподівання не тільки по трасі, а й по емоціях. Коли ти біжиш по місту, то милуєшся місцевою архітектурою, а тут все зовсім інше – навколо чарівний осінній ліс, який милує око не менше.


Джерело: androshchuk.com/didorivka-trail-run





Trackbacks для записи [ Trackback URL ]

Для данной записи нет trackbacks.

Июль 2019

П В С Ч П С В
1234567
891011121314
15161718192021
2223 24 25262728
293031    

Последние записи

Категории


Шановні відвідувачі!
Попереджаємо, що прямі посилання на сторонні ресурси (крім Фастівських),
будуть видалятися!
Можливі посилання на ЗMI та фотохостинги.