Сообщений в теме: 177

[Местный]

Мой вариант ответа: Украина всегда славилась тем, что умела рожать талантливых людей, способных впоследствии менять мир, но при этом никогда не умела удерживать их в стране. Вернее наоборот - делала всё, чтобы они побыстрее свалили. И они валили, большинство навсегда. Люди уезжали в поисках поддержки, признания и лучшей доли. В поисках шансов и социальных лифтов - для себя и для детей.

 

 

 

 

Тут не поспоришь.... ;)

[borisovich]

Мне очень интересно, с кем, конкретно, говорил этот Илья? Уж не с теми ли, которым "кормиться надо"?

[Papasha]

Савченко Михаил Фёдорович, Полный Кавалер ордена Славы.



Родился 10 мая 1912 года в городе Фастов Киевской области в семье рабочего. Образование начальное. Работал кузнецом. С мая 1941 года а рядах Красной Армии.
С июня 1941 года на фронтах Великой Отечественной войны.
Снайпер 194-го стрелкового полка ( 162-я стрелковая дивизия, 65-я армия, 1-й Белорусский фронт ) рядовой М. Ф. Савченко в период с 25 октября по 10 ноября 1944 года в наступательных боях около населённого пункта Дембе ( 20 км северо - западнее города Радзымин, Польша ) уничтожил 14 гитлеровцев, в том числе 2 снайперов. 25 ноября 1944 года награждён орденом Славы 3-й степени.
За время наступательных боёв с 17 по 25 января 1945 года в районе 30 км восточнее города Быдгощ ( Польша ) ефрейтор 194-го стрелкового полка той же дивизия и армии ( 2-й Белорусский фронт ) М. Ф. Савченко истребил 38 гитлеровцев, в том числе 6 офицеров, подавил 6 пулемётных точек противника.
27 января 1945 года, оказавшись в окружении и отбивая яростные атаки гитлеровцев около железнодорожной станции Клархай ( Польша ), уничтожил 31 фашиста. 28 февраля 1945 года награждён орденом Славы 2-й степени.
17 марта 1945 года ефрейтор М. Ф. Савченко, уничтожая вражеских пулемётчиков и снайперов, способствовал продвижению батальона в районе высоты 175.2 ( юго - западнее города Гдыня, Польша ). В бою за населённый пункт Гросс - Катц ( юго - западнее города Гдыня ) 19 марта 1945 года вывел из строя несколько офицеров, одним из первых ворвался в населённый пункт и взял в плен 4 гитлеровцев. Был ранен, но поля боя не покинул до выполнения поставленной задачи. 29 июня 1945 года награждён орденом Славы 1-й степени.
В 1945 году старшина Савченко демобилизован. Жил в городе Фастов. Работал кузнецом на заводе. Награждён медалями. Умер 7 сентября 1976 года, похоронен в городе Фастов, район Журавлёвки.

 

 

:Савченко Михаил Фёдорович ведет парад

Прикрепленные файлы

•  Савченко_Михаил_Фёдорович_ведет_парад_в_городе_Фастов.jpg   107,07К   2 Количество загрузок:

[borisovich]

Спасибо, интересная фота. К сожалению, позабыл фамилии этих двух женщин ((

[Местный]

Это наш, или просто ОЧЕНЬ похож???

не в заставе, а ведущий?

 

Сообщение отредактировал Местный: 20 Август 2017 - 21:45

[borisovich]

А точно, похож

[Papasha]

На кого похож?

[borisovich]

На Олега

[Местный]

А точно, похож

 

 

На Олега

 

решил проверить..

и вот оказалось, что перейдя по ссылке на Ютубе, попадем на тот же Карабас Ченел или нашего Олега... ;))

[borisovich]

На Барабаса он не тянет, а Карабас... ну, пишет, пусть пишет

[borisovich]

Илья Емец... Сегодня спасли жизнь только родившейся Еве, сделав операцию на сердце, размером в орех. Скрин с 1+1

[вика12345]

Ирину Васильевну  помню  на съемках "Климка"  - веселая коммуникабельная девушка.

[igor_roz]

Гортаю метричні записи за ХІХ століття. І натрапив на Брандта.
Метрична книга Воскресенської церкви за 1887 рік. Розділ "О умерших" (Ф.127.о.1078.с.1766). Як багато може сказати один запис:

21.07.1887 Прусского подданого Фридриха Фридрихова Брандта сын Карп лютеранского вероисповедания 1 месяца от роду "от конвульсий".



 

[borisovich]

... сын Карп лютеранского вероисповедания 1 месяца от роду "от конвульсий".



 

Наверное, всё-таки Карл?

[igor_roz]

Наверное, всё-таки Карл?

Ні. Там чітко видно Карпъ і книга православна - треша шукати його дружину, вона має бути православною.

[borisovich]

Возможно, и Карп, но что-то мне кажется... впрочем, возможно и такое. 

[borisovich]

Хочу трохи нагадати про декількох спортивних тренерів, як на мене, то несправедливо забутих нинішнім поколінням. 

На цьому фото, зробленому у тільки-но побудованому спортзалі "Локомотив",  зліва направо: Леонід Артемович, тренер з легкої атлетики, Олександр Шаль, тренер з баскетболу, В'ячеслав Галка, тренер з баскетболу та Володимир Вербиненко, тренер зі спортивної гімнастики, на той час директор "Локомотиву". 

 

Сьогодні розповідь про Леоніда Артемовича.

Народився він у 1936 році.

Почав трудову діяльність 1957 року вчителем фізкультури в Мотовилівській СШ №17, потім була школа №2 міста Фастова.

1966 року прийнятий на роботу в спортивну школу.

 

Про нього і зараз кажуть друзі, що це один із кращих дитячих тренерів України.

 

Старший тренер-викладач дитячо-юнацької спортивної школи відділення легкої атлетики,

«Відмінник народної освіти України», суддя Національної категорії.

Показник праці тренера - досягнення його вихованців, що і є кінцевим бажаним результатом багаторічної підготовки.

 

Тренером з легкої атлетики працював понад 50 років.

Середина 70-х років... саме тоді перепав «пік» розвитку легкої атлетики Фастівщини, де були підготовлені спортсмени, з яких потрібно брати приклад, а саме:

 

Коробенко Анатолій - майстер спорту Міжнародного класу по стрибкам в висоту, учасник багатьох Міжнародних змагань.

В Швеції став чемпіоном Європи по стрибкам в висоту серед юніорів.

У 1984 році на призи братів Знаменських та Кубок Санєєва(світовий рекорд) - переможець КМС.

Чемпіон Європи серед ветеранів 1996 року.

Його син Віталій Коробенко кандидат в майстри спорту, чемпіон України в потрійному стрибку, закінчив Київський державний університет фізичної культури та спорту.

Його донька Тетяна Коробенко  закінчила Київський державний університет фізичної культури та спорту.

 

Осколок Надія - майстер спорту Міжнародного класу, екс-рекордсменка Радянського Союзу зі стрибків у висоту з результатом 191 см. На фото: Осколок Надія, Павленко Наталка, Гаращук Сашко.

 

Її сестра Осколок Катерина - кандидат в майстри спорту - п'ятиборка і бар'єристка.

Її брат Осколок Олександр - кандидат в майстри спорту - був чемпіоном України з метання спису серед юніорів.

 

Анакієнко Ніна - майстер спорту Міжнародного класу - була чемпіонкою України з бігу на 1500м і 3000м, срібна призерка Радянського Союзу в марафонському бігу.

 

Поцілуйко Ніна - майстер спорту - дворазова срібна призерка першості Радянського Союзу, багаторазова чемпіонка України в багатоборстві комплексу ГПО.

 

Гладишев Андрій - майстер спорту - дворазовий учасник першості Європи і Світу з легкоатлетичного кросу, переможець І Спартакіади України з бігу на 10000м.

 

Калініченко Слава - майстер спорту Міжнародного класу, чемпіон і неодноразовий призер чемпіонатів України в стрибках з жердиною, учасник Кубка Європи.

 

Карлаш Євген - майстер спорту. Чемпіон України з бігу на 800м.

 

Сергій Бондар, Руслан Грушецький, Геронтій Радзієвський - учасники чемпіонатів Європи та Світу серед ветеранів.

 

Багато вихованців з легкої атлетики закінчили спеціалізовані вищі навчальні заклади України. Заняття цим видом спорту допомогли їм добитися в житті,  як високих спортивних досягнень, так і наукових звань.

Наприклад, Валентин Королько   став завідуючим кафедрою теорії і методики зв'язків із громадськістю Києво-Могилянської академії, доктор філософських наук, професор, академік Української Академії Політичних Наук.

 

Віктор Мельник став кандидатом медичних наук.

 

Олександр Єременко став кандидатом педагогічних наук, доцент Київського Державного Університету Фізичної Культури та Спорту.

 

"...Да разве сердце позабудет 

Того, кто хочет нам добра, 
Того, кто нас выводит в люди, 
Кто нас выводит в мастера..."

[borisovich]

Шаль Олександр Борисович.

 

Народився 1936 р.

Вчився у СШ № 19 (зараз № 9),

прапороносець школи

 

1955 року закінчив її та поступив у Київський інститут фізкультури.

Гра між факультетеми

 

По закінченню був направлений інструктором фізкультури на Дніпрогес.

 

1961 року переїхав до Фастова на роботу тренером у ДЮСШ міського відділу народної освіти.

 

Невдовзі стає її директором. Працює тренером збірної команди дівчат Київської області на базі Фастівської ДЮСШ.

 

 

Команда фастівських вчителів готується до обласної спартакіади вчителів. Зліва направо:

Олександр Шаль, директор ДЮСШ; Вілій Тарнопольський, тренер з баскетболу; Лідія Буженик школа № 13; Слава Котляр, тренер ДЮСШ;  Анатолій Максименко, вчитель СШ № 1; Алла Кутасевич, вчитель СШ № 5; Володимир Фоменко, вчитель СШ № 10; Леонід Артемович, тренер з легкої атлетики ДЮСШ ; Юрій Кличков, тренер ДЮСШ.

 

1973 року перевівся на роботу у СШ № 3, де пропрацював 30 років,

 

Зі своїм випускним класом

 

 

а потім 10 років був вчителем фізкультури у СШ № 9, звідки й пішов на пенсію.

1982 року присвоєно звання «Відмінник народної освіти України»