To Top

Перейти к содержимому



Шановні відвідувачі!
Попереджаємо, що прямі посилання на сторонні ресурси (крім Фастівських),
будуть видалятися!
Можливі посилання на ЗMI та фотохостинги.

Фотография
- - - - -

Фастов и окрестности

Фастов Похилевич история

  • Авторизуйтесь для ответа в теме
Сообщений в теме: 29

#21 igor_roz

igor_roz

    Фастівчанин - патріот

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 169 сообщений

Отправлено 19 Февраль 2018 - 10:53

от ще цікаве формулювання. 1842 рік. "Государственніе имущества"

eai2kdcp6u2bicguc7u39ejxt.png

Ось що пише Вікі:

"Слобода́, свобода — у Східній Європі XVI — XVIII століття різновид поселення-колонії. В домодерній Україні — козацька колонія або новозасноване поселення з власним самоврядуванням, мешканців якого власник (держава, церква і головно маґнати) звільняв на деякий час (звичайно 15 — 25 років) від виконання повинностей (оплати чиншів тощо). Ці пільги надавалися власниками маєтків, щоб притягнути селян з інших місцевостей. По закінченні терміну пільг поселенці втрачали свою незалежність, хоч інколи користувалися ще деякими полегшеннями. Найбільше слобід постало у першій половині 17 ст. на Право- й Лівобережжі, а в 1630 — 40-их pp. на землях, положених на околицях Московського царства, на яких створено сотні слобід, до яких переселялися селяни з Лівобережної і Правобережної України (дивись Слобідська Україна).

Залюднення слобід почалося відразу після Люблінської унії, а перші терміни слобід закінчувалися в 1580-их pp., і встановлення повинностей викликало обурення серед людей, які вже звикли до волі й неохоче приймали панщину, навіть тоді, коли вона була менш важка, ніж та, що була колись вдома. 1618 р., коли закінчилися пільгові роки в латифундіях князів Вишневецьких на Лівобережній Україні, майже половина селян подалася за кордон — до т. зв. «Дикого поля»[1]/

Слободами називали і на початку 20 ст. на Центральній і Східній землях інколи більші села, а також промислові і фабричні поселення, які не мали титулу міст чи містечок. Назву «Слобода» і «слобідка» зберігає в Україні близько 100 населених пунктів, зазвичай із додаванням прикметника, що означає більше поселення, на території якого ця слобода колись виникла, наприклад, на східному ПоділліШаргород і Шаргородська Слобода, Красилів і Красилівська Слобідка та інші.

Слободами називалися нові поселення."

Так що все можливо. 



#22 borisovich

borisovich

    The simple administrator

  • Главные администраторы
  • PipPipPipPipPip
  • 14 404 сообщений

Отправлено 19 Февраль 2018 - 11:04

Тут  Фастів іменується містечком, а державна власність може бути чим завгодно, ну, на кшталт який-небудь "комуни" по вирощуванні пшениці (наприклад).


Omnia mea mecum porto

#23 igor_roz

igor_roz

    Фастівчанин - патріот

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 169 сообщений

Отправлено 19 Февраль 2018 - 11:07

Тут  Фастів іменується містечком, а державна власність може бути чим завгодно, ну, на кшталт який-небудь "комуни" по вирощуванні пшениці (наприклад).

я подивлюся що далі. а статус містечка у Фастова був до радянських часів.



#24 borisovich

borisovich

    The simple administrator

  • Главные администраторы
  • PipPipPipPipPip
  • 14 404 сообщений

Отправлено 19 Февраль 2018 - 11:13

Так, але статус міста (магдебурзьке право), отримано ще у 1601 році, якщо не помиляюся.


  • Антонина это нравится
Omnia mea mecum porto

#25 igor_roz

igor_roz

    Фастівчанин - патріот

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 169 сообщений

Отправлено 25 Февраль 2018 - 10:28

Ще одна цікава знахідка 1795 рік. Слобода Кадовбиць. 3k4kg15gn6ncy2lfbsz90nauw.png
 

КА́ДІБ, доба, КА́ДІВБ, довба, рідко КА́ДУБ, а, чол. Велика діжка. Взяли вони шість кадовбів м'яса та шість кадовбів води, сів Котигорошко на грифа, — полетіли (Українські народні казки, 1951, 103); В кутку коло дверей стояв кадіб з капусти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 39); Кращі майстри вивезли на продаж свої діжки, відра, кадуби, бодні, жлукта (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 170);  * У порівняннях. У будці, як у кадовбі, загуло на весь двір (Степан Васильченко, II, 1959, 124).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 68.


Сучасна ж Кадлубиця походить від польського KADŁUB - корпус. https://pl.wikipedia...org/wiki/Kadłub
Kadłub – część konstrukcji łącząca pozostałe części, zespoły i podzespoły wchodzące w skład tej konstrukcji. Kadłub utrzymuje pozostałe części w określonym wzajemnym położeniu oraz przejmuje obciążenia działające na te części. Stanowi też osłonę chroniącą przed wpływami otoczenia. Małe kadłuby są nazywane korpusami.

 

 

Ось що пише Вікі:

"Слобода́, свобода — у Східній Європі XVI — XVIII століття різновид поселення-колонії. В домодерній Україні — козацька колонія або новозасноване поселення з власним самоврядуванням, мешканців якого власник (держава, церква і головно маґнати) звільняв на деякий час (звичайно 15 — 25 років) від виконання повинностей (оплати чиншів тощо). Ці пільги надавалися власниками маєтків, щоб притягнути селян з інших місцевостей. По закінченні терміну пільг поселенці втрачали свою незалежність, хоч інколи користувалися ще деякими полегшеннями. Найбільше слобід постало у першій половині 17 ст. на Право- й Лівобережжі, а в 1630 — 40-их pp. на землях, положених на околицях Московського царства, на яких створено сотні слобід, до яких переселялися селяни з Лівобережної і Правобережної України (дивись Слобідська Україна).

Залюднення слобід почалося відразу після Люблінської унії, а перші терміни слобід закінчувалися в 1580-их pp., і встановлення повинностей викликало обурення серед людей, які вже звикли до волі й неохоче приймали панщину, навіть тоді, коли вона була менш важка, ніж та, що була колись вдома. 1618 р., коли закінчилися пільгові роки в латифундіях князів Вишневецьких на Лівобережній Україні, майже половина селян подалася за кордон — до т. зв. «Дикого поля»[1]/

Слободами називали і на початку 20 ст. на Центральній і Східній землях інколи більші села, а також промислові і фабричні поселення, які не мали титулу міст чи містечок. Назву «Слобода» і «слобідка» зберігає в Україні близько 100 населених пунктів, зазвичай із додаванням прикметника, що означає більше поселення, на території якого ця слобода колись виникла, наприклад, на східному ПоділліШаргород і Шаргородська Слобода, Красилів і Красилівська Слобідка та інші.

Слободами називалися нові поселення."

Так що все можливо. 


Ага, значит, всё-таки, Казновка!

Таки ні. Мондзелевський каже, що слобода Ксьондівка була поруч з Кадлубицею, а Казнівка - це роздані казенні ліси. З огляду на те, що прабабуся казала, що земля у них була як пісок, то це може бути найбільш вирогідна версія.



#26 borisovich

borisovich

    The simple administrator

  • Главные администраторы
  • PipPipPipPipPip
  • 14 404 сообщений

Отправлено 25 Февраль 2018 - 10:34

Сперечатися  не буду, дякую за інфу. Дійсно, цікаво, але чи є у краєзнавця факти по Ксьндзівці?


Omnia mea mecum porto

#27 Евгений

Евгений

    Добрий фастівчанин

  • Пользователи
  • PipPip
  • 42 сообщений

Отправлено 26 Февраль 2018 - 09:08

Дякую за влаштовані дебати. Гос. имуществ значить що житель був казенним селянином, тобто державним, тобто проживаючим на державних землях, а не приватних, поміщицьких. Селяни ж які жили на приватних землях називались "помещичьи крестьяне". Різниця була в тому що казенні були "більш вільними". Хоча до відміни кріпосного права також як і поміщицькі були прикріплені до землі. Навіть шлюби не укладалися іноді між цими двома верствами мов би " За него не пойдешь, он из помещичьих" тобто нижчого статусу, бідніший.
https://ru.wikipedia...щичьи_крестьяне
https://ru.wikipedia...енные_крестьяне

Щодо Кадовбиці, Калдлубиці і т. п. назв одного і того ж населеного пункту, то я скажу так. А що якщо я Вам скажу що в мене є згадка Кадлубиці 1628 року?
Змінювалась виимова, та і взагалі псаломщики в церкві відрізнялися один від одного за освітою і грамотністю. Як то кажуть писали як хотіли.
Але Ваше припущення що назва пішла від кадуба, я теж поділяю. На Кадлубиці жило багато євреїв в усі часи, а євреї начастіше виступали торговцями. Інша версія - ця частина міста заготовляла провіант.

 



#28 igor_roz

igor_roz

    Фастівчанин - патріот

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 169 сообщений

Отправлено 26 Февраль 2018 - 10:53

Євгене, а що це за джерело? Я вже майже вперся в глибину метричних книг і сповідалок. Далі 1777 року їх нема. Тож цікавлять інші джерела. Бо є кілька родів, чиє походження цікаво було б дослідити. Наприклад, питомо Хвастівські Лашкети.

#29 Евгений

Евгений

    Добрий фастівчанин

  • Пользователи
  • PipPip
  • 42 сообщений

Отправлено 26 Февраль 2018 - 11:14

Євгене, а що це за джерело? Я вже майже вперся в глибину метричних книг і сповідалок. Далі 1777 року їх нема. Тож цікавлять інші джерела. Бо є кілька родів, чиє походження цікаво було б дослідити. Наприклад, питомо Хвастівські Лашкети.

Це джерело не дасть нічого для дослідження роду. Це суто краєзнавче джерело. Воно на польській Zrodla dziejowe називається.
Якщо Ваші Лашкети були селянами то далі Ви і не задете, хіба що на якісь судові справи натрапите де буде це прізвище фігурувати. А так то 1777 рік - це край. А от якщо були шляхтою, то можна подивитися їхню дворянську справу,якщо така є чи розгляд справи на Дворянському депутатському зібранні, про присвоєння дворянства чи відібрання грамоти. 



#30 heltyrj

heltyrj

    Гість Фастова

  • Пользователи
  • Pip
  • 2 сообщений

Отправлено 06 Ноябрь 2018 - 14:59

По Украине много, нужно знать конкретное местоположение, хотя бы в пределах района. Например, в Уманском районе Черкасской области есть село Аврамовка, которое раньше называлось Ксёнзовка,ft_101.png 







Темы с аналогичным тегами Фастов Похилевич, история

Количество пользователей, читающих эту тему: 0

0 пользователей, 0 гостей, 0 анонимных



Выпускные альбомы для детского сада и школы