To Top

Перейти к содержимому


Фотография
- - - - -

Подаруй дивосвіт дитині


  • Авторизуйтесь для ответа в теме
В этой теме нет ответов

#1 News_Robot

News_Robot

    Фастівчанин - патріот

  • Пользователи
  • PipPipPip
  • 129 сообщений

Отправлено 19 Апрель 2009 - 20:03

]]>Изображение]]>

Подарунки можуть бути різними. Хтось полюбляє і дарувати, і отримувати щось матеріальне, придатне у повсякденному житті. Хтось оригінальнічає і вишукує чудернацькі витвори мистецтва у недоступних простим українцям бутиках чи антикварних лавках. А хтось задовольняється пакетом гречки чи двадцятигривневою купюрою в обмін на паспортні дані напередодні виборів.


Благодійницькі акції теж бувають різними. Привіз якийсь меценат набір білизни чи підбірочку книжок до якогось інтернату – і то вже знак благодійності. Ніхто нічого не каже, бо й такі речі потрібні. Але ж гречка з’їсться, білизна зноситься, а згодом й пам’ять про цього мецената або, як зараз призвичаїлись говорити, спонсора, вивітриться.
Те, що днями подарував дітям з Фастівського дитячого будинку народний депутат України Валерій Писаренко, залишиться в їхній пам’яті яскравим спалахом дитинства. Завдяки йому вони майже на цілий день потрапили в незвичайний світ дитячих розваг – центр сімейного дозвілля “Дивосвіт”, що в Києві на Оболоні. Уявити собі, що розташовано на п’яти поверхах розважального центру, просто неможливо. Гральні автомати, до речі, не лише просто розважального, але й пізнавального характеру, лабіринт з різними пригодницькими викрутасами, з якого вихід можна годину шукати, кінотеатр, кафе, музика, естетично виконаний дизайн приміщення – все це приголомшує не тільки дитину чи підлітка, але й дорослого.


Треба було бачити, як діти долали нетрі казкового лабіринту разом з дядею Валерою, якого вони вже добре знають після декількох відвідувань ним їхнього дитячого будинку. Щойно зустрівши Валерія Володимировича після подорожі автобусом з “Фастів-АВТО”, вони вже не відпускали його від себе. Дівчатка змагалися, та, на жаль, так і не змогли перемогти молодого народного депутата, у танцювальній майстерності на мигаючих різними кольорами автоматах. Хлопці розказували, як переможно вправилися на мото-, авто-, авіа- та яких ще там гонках. Показували виграні у чесній боротьбі з хитрющими автоматами іграшки. А одну велику настільну гру діти повезли до дитячого будинку, по-хазяйськи склавши докупи виграні на різних автоматах чеки.


Та справжній сюрприз очікував на фастівських дітей після смачного обіду в кафе. Сказати те, що діти подивилися D4-фільм, це не сказати нічого. А ось відчути на собі, як зароджувалося на планеті Земля життя, це – щось! Летить з неба каміння, розтрощене скаженою силою землетрусів, бризкають в обличчя краплі води, породжені шаленими з феєричними блискавками грозами, суне віроломний динозавр, прямісінько на тебе спрямовуючи свою зажерливу пащу! А тут ще в результаті світових катаклізмів під час якоїсь там ери крісло під тобою летить у тартарари. Та стійко перенесли наші діти це випробування – сліз переляку не дозволили собі навіть першокласники.


То чи треба розказувати, якими сердечними були дитячі слова подяки народному депутату за День казки в їхньому житті?


Шестикласниця Вікторія Зубець, а саме вона намагалася вибороти перемогу в танцях у народного депутата, захоплена, здавалося б, звичайнісіньким – ескалатором між поверхами. “Набігалися по ньому, скільки хотіли, – збуджено розказує вона, – а до того ж моя сестричка посіла перше місце в гонках на мотоциклах. Я настільки вражена цією поїздкою, що не забуду її ніколи”. Інша шестикласниця Вікторія Дубова додає: “Я навіть не можу виділити, що найбільше сподобалося, бо захоплююче –все! Одним словом, у Фастові такого не побачиш, та я й не думала, що таке взагалі є”. Пощастило у двобої з автоматом п’ятикласнику Ярославу Діденку: він виграв м’яку іграшку – кумедну мавпу, а до того ж досхочу “наїздився на мотоциклах та машинках у “Дивосвіті”. А семикласник Сергій Віремієнко висловив свою думку одним, але таким ємким словом: “Класно!”, та найбільше йому таки сподобалися гра в баскетбол та кінотеатр. “Якби такі фільми показували на уроках, то ми б справді і розуміли все, і запам’ятовували краще”, – резюмував він свої думки.


А вже їдучи додому, діти не тільки емоційно передавали один одному враження від чудодійства, а розглядали подарунки (різноманітні іграшки та конструктори) від свого старшого товариша. Бо саме таким вони стали вважати народного депутата, який цілісінький день провів з ними, поділяючи їхню дитячу радість.
Зоя ЗІНОВ’ЄВА




]]>Джерело інформації - Укр Тайм]]>

Увага!!! Я не жива людина - я програма, мене Shaman створив. На приват-повідомлення та мило не відповідаю ! :))) Всі зауваження та пропозиції пишіть Shamanу!!!





Количество пользователей, читающих эту тему: 0

0 пользователей, 0 гостей, 0 анонимных

   Rambler's Top100    Рейтинг@Mail.ru